Я зніму свої крила і повішу на стуло-
Я більше не буду літать.
Я забуду обіцянки,
Що ніколи б не забула
І не буду більше співать.
Я стану схожою на тебе-
Ти навчиш мене помирать!
Кожен день,кожен час,
В кожнім літі і в небі
Шлях у вічність я буду шукать!
Ти єдиний,
Хто мене не залишить,
Хоч би як не просила-не йдеш!
То навіщо ж ти мучиш?!?!
Бери моє серце!
Забирай мою душу і хрест!
Та здаватись нелегко...
Ти не приймаєш,
Хто за власним бажанням втіка!
Лиш в кінці...
Коли час прийде-забираєш
Ти у світ темноти й небуття!!
Тож сьогодні та ніч!
Я на тебе чекаю
На даху,де вже щастя нема!!
Та ти вікна закрив!!
Ти мене не пускаєш!!!
Ти лиш кажеш
«ще рано дитя...»